Як працює клоака: шлях кліку від оголошення до офера

Клоака працює як контрольно-пропускний пункт між рекламним оголошенням і вашим сайтом. Принцип роботи клоаки такий: на кожен перехід за рекламним посиланням вона збирає ознаки візиту, проганяє їх через перевірки мережі, браузера, поведінки та списків адрес, складає підозрілі ознаки в оцінку довіри й вирішує, кому показати офер, а кому — нейтральну White Page. Кожне рішення отримує зрозумілу причину й потрапляє у звіти. Навіщо це баєру на практиці — у статті клоакінг в арбітражі трафіку.

Усе це займає частки секунди, а відвідувач нічого не помічає. Нижче розберемо, як працює клоакінг, крок за кроком — на рівні понять, без налаштувань «під перевірку» і без секретних порогів. Якщо сам термін для вас новий, почніть зі статті що таке клоака і клоакінг.

Як працює клоака: схема одного кліку

Шлях візиту крізь фільтр майже в усіх сервісах виглядає однаково:

1. Клік по оголошенню. Майданчик відправляє людину за вашим рекламним посиланням і зазвичай дописує до нього свої мітки: fbclid, gclid, ttclid, utm-параметри.
2. Зустріч із фільтром. На вашій сторінці або сервері стоїть код клоаки, який перехоплює візит до показу вмісту.
3. Збір ознак. Адреса, мережа, провайдер, заголовки запиту, мітки кліку, а під час перевірки в браузері — властивості самого браузера та поведінка.
4. Перевірки. Жорсткі правила, що відсікають візит одразу, і м’які ознаки, які лише знижують довіру.
5. Скоринг. Підозрілі ознаки складаються в підсумкову оцінку.
6. Рішення і причина. Офер (який саме — вирішують гілки й ваги) або White Page, плюс код причини.
7. Облік. Клік отримує свій номер, потрапляє в журнал і статистику, а якщо згодом надійде заявка — пов’язується з нею.

Далі — кожен крок докладніше.

Крок 1. Підключення: де клоака зустрічає відвідувача

Щоб фільтр міг щось вирішити, він має опинитися на шляху візиту. Варіантів небагато, і кожен має свої особливості:

• JS-тег на сторінці. Невеликий скрипт ставлять першим рядком у <head> лендингу. Він приховує сторінку, доки не надійде рішення, і лише тоді показує офер або відправляє на White Page. Підключати такий тег через менеджери тегів чи з async/defer не можна: скрипт запуститься пізніше, і сторінка встигне показатися всім ще до рішення.
• PHP-файл на сервері. Файл кладуть у корінь сайту, і він запитує рішення ще до того, як сервер віддасть хоч один байт сторінки. Цей спосіб бачить запит раніше за браузер, тому підходить і тим, кому потрібен облік без фільтрації.
• Плагін для CMS — зазвичай ставить той самий серверний спосіб, тільки без ручної роботи з файлами.

Важливо, що сайт при цьому лишається у вас: хмарний сервіс клоакінгу не хостить сторінки й не забирає домен, він лише відповідає на запитання «кого куди». Докладно про вибір способу — у статті як підключити клоаку до сайту.

Крок 2. Збір ознак візиту

Ще до будь-яких висновків клоака збирає про візит усе, що можна дізнатися чесно й швидко. Ознаки поділяються на кілька груп:

Перші чотири групи доступні одразу, з одного запиту. Дві останні потребують, щоб у браузері виконався код перевірки, тому вони є лише там, де фільтр має сторінку: з JS-тегом і серверним файлом зі сторінкою перевірки.

Крок 3. Перевірки: мережа, браузер, поведінка, списки

Зібрані ознаки проходять крізь кілька шарів перевірок. Порядок важливий: дешеві перевірки йдуть першими, щоб явне сміття не забирало час у дорогих.

Мережа і запит

Найшвидший шар. Тут з’ясовується, звідки прийшов візит: із мережі дата-центру, через VPN чи проксі, без зрозумілого провайдера. Серверні мережі — основне джерело сканерів і парсерів, а VPN часто підміняє країну. Як саме розпізнають такі адреси, розібрано в статті VPN, проксі та IP дата-центрів.

Сюди ж належать правила кампанії: країна, пристрій, мова, розклад показу. Якщо реклама таргетована на Німеччину, візит з іншої країни — не ваш цільовий відвідувач, хоч би ким він був.

Браузер

Скрипт перевірки дивиться, чи виконується JavaScript і чи немає слідів автоматизації: керованих браузерів без вікна, підмінених властивостей, невідповідностей між заявленою системою та реальними можливостями. На цьому шарі ловлять ботів, що вдають із себе людей. Докладніше — у статті headless-браузери та fingerprint.

Поведінка

Людина проводить на сторінці хоч трохи часу, рухає мишею, торкається екрана. Простий бот відкриває сторінку й іде за частку секунди. Перевірка поведінки точніша, але додає очікування, тому її вмикають там, де ботів справді багато.

Списки адрес

Паралельно візит звіряють зі списками: адреси, уже спіймані на автоматизації, власний чорний список, білий список для своїх тестів. Списки працюють як пам’ять фільтра: бот, якого одного разу впевнено розпізнали, під час наступного заходу не потребує повторної перевірки. Власний список зручно поповнювати просто з журналу кліків, коли бачите настирливу адресу.

Крок 4. Скоринг: чому одного правила замало

Якби клоака різала за кожною ознакою окремо, вона втрачала б багато живих людей. Офісна мережа без зрозумілого провайдера, людина з увімкненим VPN, посилання, відкрите у вбудованому браузері соцмережі, — кожна така ознака трапляється і в нормальних покупців.

Тому перевірки бувають двох видів:

• Жорсткі відсічки — візит одразу йде на White Page: адреса з чорного списку, явний браузер-робот, програма замість браузера, порушення правила аудиторії.
• М’які ознаки — кожна додає штраф до оцінки довіри (trust score). Одну слабку ознаку візит переживе, а набір із кількох — ні.

Скільки важить кожна ознака і де пролягає межа, залежить від обраної вами строгості та від майданчика-джерела. У різних джерел різна «норма»: у трафіку з вбудованого браузера соцмережі реферер часто губиться, у нативній рекламі багато повторних показів з однієї адреси. Добра клоака це враховує й не карає живих за особливості майданчика.

Порада. Не шукайте «ідеальний поріг». Шукайте строгість, за якої в журналі відсіяних переважають серверні мережі й автоматизація, а не звичайні телефони з мобільним інтернетом.

Крок 5. Рішення клоаки та його причина

За підсумками перевірок клоака обирає один із двох шляхів.

Візит пройшов. Далі треба зрозуміти, на яку зі сторінок його відправити. Якщо в кампанії кілька оферів, працює розподіл: за умовами (країна, пристрій, мітка) і за вагами. Сам показ буває різним: підвантаження сторінки під вашою рекламною адресою, редирект на адресу офера або вбудовування у фрейм.

Візит відсіяно. Відвідувач бачить White Page — нейтральну сторінку без офера. Це може бути ваш власний сайт, готова сторінка або просто код відповіді.

В обох випадках рішення отримує причину: «Пропущено на офер», «VPN або проксі», «Країна не в білому списку», «Бот прев’ю / краулер», «Низький Trust Score». Саме причина відрізняє фільтр, яким можна керувати, від чорної скриньки: за нею видно, що правило ріже ботів, а не ваших покупців. Як читати причини і що з ними робити — у статті чому клік пішов на White Page.

Крок 6. Облік: що відбувається з кліком після рішення

Рішення — не кінець шляху. Кожен візит отримує власний номер кліку, і за цим номером його можна знайти і в журналі, і у зв’язці із заявкою:

1. Номер кліку передається в посилання офера, зазвичай у параметр партнерської мережі на кшталт sub1 або aff_id.
2. Коли відвідувач залишає заявку, мережа надсилає постбек — повідомлення «за таким-то кліком була конверсія».
3. Трекер знаходить клік, записує лід або продаж, рахує дохід, а за ціною кліку — витрати, прибуток і ROI.

Без цієї ланки клоака знає лише, скільки людей пропустила, але не знає, чи принесли вони гроші. Механіку зв’язки розбирає стаття постбек в арбітражі.

Наприклад, у посиланні офера це може виглядати так:

https://track.partner.com/click?offer=55&sub1={click_id}

Макрос {click_id} клоака замінить на номер конкретного візиту, і постбек повернеться саме до нього.

Навіщо все це: мета фільтрації та правила майданчиків

Як працює клоакінг — зрозуміло. Навіщо він потрібен — запитання, на яке варто відповісти чесно.

Законна користь фільтрації в тому, щоб:

• не платити за ботів — автоклікери й накрутка з’їдають бюджет і псують статистику, ознаки такого трафіку розібрано в статті бот-трафік;
• відсіяти фрод — повторні заходи з тих самих адрес, серверний трафік, скликування конкурентами;
• закрити зв’язку від спай-сервісів, які збирають чужі креативи й лендинги для копіювання, — докладніше в статті захист від спай-сервісів;
• отримати чисту статистику, на підставі якої можна ухвалювати рішення: CR та EPC, пораховані без ботів, чесно показують, чи працює офер.

Водночас рекламні майданчики прямо забороняють показувати перевірці оголошення не те, що побачить користувач, і блокують за це акаунти — разом зі зв’язаними профілями та способами оплати. Пошуковики за те саме знижують сайт у видачі — про це стаття клоакінг у SEO. Клоака не робить заборонений офер дозволеним і не знімає з рекламодавця відповідальності за зміст реклами. Розумний підхід — рекламувати те, що дозволяє майданчик, за його правилами, а фільтр використовувати проти ботів, фроду й копіювання.

Як працює клоака в ArtisanClo

В ArtisanClo кожна кампанія — це потік: офери, White Page, правила фільтрації та облік. Сайт підключають JS-тегом або PHP-файлом, для WordPress є плагін, що ставить той самий PHP-спосіб, а якщо трафік уже йде через Keitaro або Binom, фільтр вбудовується в них.

Далі візит проходить перевірки по черзі, згори донизу, і спрацьовує перша умова, що підходить:

Строгість обирають одним перемикачем — «М’яко», «Баланс» або «Строго» — і вона підлаштовується під майданчик-джерело: Facebook, Google, TikTok, нативну рекламу чи інший. Кожен клік у журналі отримує одну з десятків причин, а статистика показує, на якому кроці відсіяно візити: мережа й запит, перевірка браузера або перевірка, що не повернулася.

Якщо адресу впевнено спіймали як бота в одного клієнта, наступний її візит у будь-який потік сервісу одразу отримує White Page. Живих відвідувачів із сумнівною мережею, VPN чи без JavaScript до цього спільного списку не вносять — туди потрапляють лише доведені боти.

Поруч із фільтром працює трекер: кліки, ліди, продажі, витрати, прибуток і ROI, постбеки від партнерських мереж і передавання конверсій назад у рекламні кабінети. Повний перелік — на сторінці можливостей ArtisanClo, тарифи — на сторінці тарифів. Якщо ви порівнюєте сервіси, стане в пригоді розбір купівля клоаки: на що дивитися.

Важливо. Частка проходу на офер сама собою не оцінка. У закупного трафіку з перевіреною міткою кліку до офера може доходити більшість візитів, і це нормально. Хвилюватися варто, коли прохід зовсім низький: так зазвичай виглядає фільтр, який ріже живих людей разом із ботами.

Підсумок

• Як працює клоака: перехоплює візит до показу сторінки, збирає ознаки, перевіряє мережу, браузер, поведінку та списки, складає підозри в оцінку довіри й обирає офер або White Page.
• Жорсткі правила відсікають явне сміття одразу, м’які ознаки працюють лише в сумі — так фільтр не втрачає живих людей через одну випадкову ознаку.
• Кожне рішення має причину, і саме за причинами налаштовують строгість.
• Після рішення клік отримує номер, за яким трекер пов’язує його із заявкою й рахує гроші.
• Користь фільтрації — економія бюджету, захист зв’язки та чиста статистика, а не обхід правил майданчика.