Вибір трекера здається технічним питанням, але насправді це рішення про те, на що ви витрачатимете час через три місяці: на кампанії чи на сервер. Нижче — без маркетингу про те, чим хмарний трекер відрізняється від серверного, які в кожного приховані витрати і як зрозуміти, що підходить саме вам. Загальні критерії вибору, що не залежать від моделі, зібрано в статті найкращий трекер для арбітражу: як обрати й перевірити.
Чим хмарний трекер відрізняється від серверного
Трекер — система, що записує кожен клік по рекламі, пов’язує його з конверсією і рахує витрати, дохід і прибуток. Якщо тема для вас нова, почніть зі статті трекер для арбітражу: що це і навіщо.
За місцем, де трекер «живе», їх поділяють на два типи:
- Хмарний трекер (cloud, SaaS) — сервіс, що працює на інфраструктурі розробника. Ви реєструєтеся, отримуєте кабінет і одразу налаштовуєте кампанії. Сервери, бази, оновлення й масштабування — турбота сервісу.
- Серверний трекер (self-hosted) — програма, яку ви ставите на свій сервер, зазвичай орендований VPS. Ви купуєте ліцензію, встановлюєте трекер, підключаєте домен і SSL, а далі самі стежите за навантаженням, оновленнями й копіями бази.
Функціонально добрі трекери обох типів уміють те саме: мітки, постбеки, витрати, звіти за зрізами. Різниця — в тому, хто відповідає за все довкола.
Порівняння за головними критеріями
| Критерій | Хмарний трекер | Серверний трекер |
|---|---|---|
| Запуск | Хвилини: реєстрація й налаштування | Години або дні: сервер, встановлення, домен, SSL |
| Обслуговування | На боці сервісу | На вашому боці: оновлення, моніторинг, місце на диску |
| Масштабування | Сервіс розширюється сам | Ви докуповуєте ресурси й переносите базу |
| Резервні копії | Робить сервіс | Налаштовуєте й перевіряєте ви |
| Контроль над даними | Дані в інфраструктурі сервісу | Дані на вашому сервері |
| Доопрацювання під себе | У межах можливостей сервісу | Можна глибше: свої скрипти, доступ до бази |
| Оновлення | Приходять самі | Ставите вручну, іноді з ризиком щось зламати |
| Витрати | Підписка | Ліцензія + сервер + час адміна |
Жодна колонка не «правильна». Таблиця просто показує, де лежить відповідальність.
Прихована ціна серверного трекера
Баєри часто обирають self-hosted через відчуття контролю й економії: ліцензія плюс недорогий VPS здаються дешевшими за підписку. Але в цю формулу рідко потрапляє час.
Що доведеться робити самостійно:
- Стежити за місцем на диску. База кліків росте щодня. Сервер, який спокійно працював місяць, одного дня починає гальмувати, а коли диск переповнюється, кліки просто перестають записуватися.
- Оновлювати трекер і систему. Оновлення закривають вразливості й додають нові шаблони майданчиків. Пропустили — працюєте зі старими макросами; встановили невдало — лагодите вночі.
- Робити резервні копії й перевіряти їх. Копія, з якої жодного разу не відновлювалися, — це надія, а не копія.
- Моніторити доступність. Якщо сервер упав о третій ночі, реклама далі крутиться, а кліки йдуть у нікуди. Без сповіщень ви дізнаєтеся про це вранці — з рахунку з рекламного кабінету.
- Продовжувати SSL і домен. Прострочений сертифікат ламає редирект так само надійно, як і сервер, що впав.
Якщо в команді є адмін, усе це — рутина. Якщо баєр працює сам, кожне таке завдання забирає час від тестів і креативів.
Порада. Порахуйте не лише ціну сервера, а й години на обслуговування на місяць. Помножте їх на вартість своєї години — часто саме цей рядок вирішує вибір.
Коли хмарний трекер вигідніший
Хмарний варіант зазвичай кращий, якщо:
- ви працюєте самі або в невеликій команді без окремої технічної людини;
- треба швидко стартувати — сьогодні зв’язка, завтра тест;
- трафік іде хвилями: сьогодні тисяча кліків, завтра сто тисяч, і ви не хочете заздалегідь тримати сервер «на виріст»;
- потрібна робота команди в одному кабінеті з ролями й доступами (про це — у статті про арбітраж у команді);
- ви хочете отримувати нові шаблони майданчиків і мереж без ручних оновлень.
Окремий плюс хмари — вбудовані інтеграції. Шаблони партнерських мереж, передачу конверсій у рекламні кабінети, імпорт витрат підтримує команда сервісу, а не ви.
Коли серверний трекер виправданий
Власний сервер має сенс, якщо:
- у вас велика команда й є адмін, для якого обслуговування трекера — частина роботи;
- вам потрібен прямий доступ до бази: власні вивантаження, зв’язка з внутрішньою BI-системою, нестандартні розрахунки;
- ви роками працюєте в одному трекері, у вас налаштовано сотні кампаній, і переїзд обійдеться дорожче, ніж обслуговування;
- вимоги до зберігання даних у вас або в замовника жорсткіші, ніж може забезпечити сторонній сервіс.
Якщо ви вже живете в серверному трекері й він вас влаштовує, міняти його заради моди немає сенсу. Логічніше доповнити його тим, чого бракує, — наприклад, фільтрацією ботів. Про це нижче.
Швидкість редиректу і де стоїть трекер
Частий аргумент у суперечці — швидкість. Логіка така: «мій сервер ближче до аудиторії, отже, редирект швидший». Це правда лише частково.
Швидкість, яку відчуває відвідувач, складається з кількох відрізків:
- від пристрою до точки, де ухвалюється рішення (трекер або код на лендингу);
- час самої обробки кліку;
- від трекера до лендингу чи офера.
Якщо трекер стоїть в одній країні, а аудиторія в іншій, затримка буде за будь-якої моделі. При цьому зайвий редирект часто важить більше за відстань: кожен перехід між доменами — це ще одне з’єднання, ще одна перевірка сертифіката і ще один шанс, що користувач мобільного інтернету закриє вкладку.
Тому корисніше питати не «хмара чи сервер», а «скільки переходів проходить відвідувач до лендингу». Схема, де рішення ухвалюється прямо на вашому лендингу (код на сторінці або файл на вашому сервері), зазвичай коротша за ланцюжок «рекламне посилання → трекер → лендинг».
Дані й доступ: хто їх бачить
У self-hosted трекера дані лежать на вашому сервері. Це плюс, але із застереженням: у сервера теж є хостинг-провайдер, а на вас — відповідальність за захист. Слабкий пароль від панелі, відкритий порт бази даних, забутий обліковий запис звільненого баєра — і контроль виявляється умовним.
У хмарного трекера дані зберігаються в сервісу. Тому дивіться, як він захищає доступ:
- чи є двофакторний захист входу;
- чи можна розмежувати доступ учасників команди за розділами та проєктами;
- як зберігаються ключі й токени рекламних кабінетів — у відкритому вигляді чи зашифрованими;
- чи можна вивантажити свої дані.
Для баєра найважливіше не модель, а те, хто з людей бачить цифри: замовник, тимлід, баєр. Для зовнішніх замовників зручні гостьові посилання на звіт, де видно кліки й дохід, але немає витрат і налаштувань.
Як це влаштовано в ArtisanClo
ArtisanClo — хмарний сервіс: кабінет, звіти й рушій рішень працюють на нашому боці. Водночас ваш сайт залишається у вас. У рекламу йде адреса вашого лендингу, а зв’язок з ArtisanClo забезпечує одне з двох підключень:
- JS-тег — рядок коду першим рядком у
<head>сторінки; - PHP-файл — файл на вашому сервері, який приймає візит до показу сторінки (для WordPress є плагін, що ставить той самий PHP-спосіб).
Обидва способи докладно розібрано в статті як підключити клоаку до сайту: JS-тег чи PHP-файл.
Потік має три режими роботи: «Клоакінг» (фільтрація без обліку грошей), «Трекер» (усі йдуть на офер, рахуються кліки, конверсії, витрати й прибуток, а боти лише позначаються у звітах) і «Клоакінг + Трекер». Режим «Трекер» без фільтрації працює з підключенням PHP-файлом, фільтром Keitaro або шлюзом Binom.
Якщо у вас уже є трекер на власному сервері
Переїжджати не обов’язково. ArtisanClo вбудовується в трекер, що вже працює:
- у Keitaro — фільтром потоку: Keitaro запитує ArtisanClo, чи пускати візит на офер, а куди вести, вирішують ваші потоки;
- у Binom — шлюзом у лендингу: файл підключається першим рядком лендингу й ухвалює рішення до його показу.
Гроші при цьому можна й далі рахувати у своєму трекері. На кроці «Трекінг» у потоці обирається зовнішній трекер — зі списку або «Інший трекер», — і в статистиці клоаки з’являються CR і дохід. Докладніше — у розборах Keitaro + клоака і Binom + клоака, а перелік готових інтеграцій — на сторінці інтеграцій із трекерами.
Домен, SSL і рекламне посилання
Окреме питання, яке спливає під час вибору моделі, — який домен бачать рекламний майданчик і відвідувач.
Якщо реклама веде прямо на трекінгове посилання, домен трекера потрапляє в оголошення. У серверного трекера це ваш домен на вашому сервері: ви самі купуєте його, прив’язуєте SSL-сертифікат і стежите за продовженням. У хмарного трекера зазвичай можна підключити свій домен або використовувати домен сервісу — тоді варто перевірити, чи не ділите ви його із сотнями інших клієнтів.
Якщо ж код трекера стоїть на вашому лендингу, у рекламі видно тільки адресу вашого сайту, а трекінговий домен в оголошення не потрапляє взагалі. Така схема знімає одразу кілька питань: не треба окремо купувати й прогрівати домен трекера, немає зайвого редиректу, а мітки майданчика приходять просто на сторінку.
Порада. Яку б модель ви не обрали, заведіть календар продовжень: домени, сертифікати, ліцензія трекера. Прострочений домен у робочій кампанії — одна з найприкріших причин втратити день трафіку.
Як переїхати з одного трекера на інший без втрат
Якщо ви вирішили змінити модель, не перемикайте все за один вечір. Надійніше рухатися так:
- Перенесіть довідники. Джерела трафіку, партнерські мережі, офери, схему міток. Це швидше, ніж здається, якщо в новому трекері є готові шаблони.
- Запустіть одну тестову кампанію в новому трекері паралельно зі старим. Пройдіть шлях кліку вручну й надішліть тестову конверсію.
- Звірте цифри за кілька днів: кліки, конверсії, дохід. Розбіжність у кілька відсотків — нормально, розбіжність у рази — шукайте помилку в мітках або постбеку.
- Переводьте нові кампанії, а старі залиште доживати в попередньому трекері. Постбеки мереж на цей момент мають іти в обидві системи або бути розділені за оферами.
- Вимикайте старий трекер лише тоді, коли з нього перестали надходити конверсії з довгим холдом.
Історичні кліки майже ніколи не переносяться без втрат, тому збережіть вивантаження старих звітів. Для звірки за перехідний період вистачить таблиці за днями й кампаніями.
Чеклист: як обрати між хмарним і серверним трекером
Чесно дайте відповідь на запитання:
- Чи є у вас людина, яка обслуговуватиме сервер? Ні — хмара.
- Чи потрібен прямий доступ до бази для власних розрахунків? Так — серверний трекер або хмарний з API та вивантаженнями.
- Наскільки нерівномірний трафік? Сильні сплески легше переживати в хмарі.
- Скільки кампаній уже живе в поточному трекері? Сотні — переїзд дорогий, краще доповнити поточний.
- Хто ще дивиться звіти? Команда й замовники — перевірте ролі, доступи й гостьові посилання.
- Якими майданчиками й мережами ви користуєтеся? Перевірте, чи є готові шаблони, інакше кожну інтеграцію доведеться збирати вручну.
- Чи потрібна фільтрація ботів? Якщо так, вирішіть, чи буде вона всередині трекера, окремим сервісом або все в одному кабінеті.
Хоч що ви оберете, насамперед перевірте найважливіше — наскрізний шлях номера кліку. Про це докладно в статті Click ID і Sub ID: як пов’язати клік із конверсією.
Підсумок
Хмарний трекер купує вам час: запуск за хвилини, без серверів, оновлень і нічних аварій. Серверний трекер дає глибокий контроль і доступ до бази, але потребує людини, яка за ним стежить. Якщо трекер у вас уже є і працює, розумніше не міняти його, а додати те, чого бракує, наприклад фільтрацію ботів, вбудувавши її фільтром або шлюзом. Що входить у тарифи ArtisanClo, дивіться на сторінці тарифів.
